|
«За східним кордоном Польщі не дике поле і не територія варварів, а земля людей Сонця і Світла» / 13:04 24.01.13
Що спільного між французьким корабельним бароко — декором королівської галери Людовика ХIV «Ля Реаль де Франс» — і старослов’янською міфологією? Різьблені панно «Весна» і «Осінь» з галери «Ля Реаль де Франс» є приелпдом давньослов’янських оберегів, що включає в себе астральну, міфологічну і релігійну символіку та атрибутику. На думку В’ячеслава Козака, французьке корабельне різьблене бароко 17–18 століть — це цілком природне і логічне продовження давніх традицій у декоративно-прикладному мистецтві території нинішньої України. Всі персонажі, тварини, рослини, предмети та атрибути мали душу і до них ставилися як до живих істот. Тобто, вони були тотемами, предметами та істотами-оберегами. Їх головне призначення в різьбленому корабельному декорі — оберігати корабель і його команду від злих сил і духів у всіх їх проявах. «Все це було, принаймні, у дрібній пластиці культури Трипілля — 5000–3000 до н.е., не кажучи вже про великому значенні культури Скіфії», — говорить Козак. — "Беручи за приклад декор нашої галери, то Ранок-Вечір, День-Ніч, Весна-Осінь — це персоніфіковані явища в слов’янській міфології і вони мають цілком конкретних богів. На жаль, в Європі про це майже нічого не знають, в тому числі у Франції. Покриття золотом дерев’яних частин предметів культу, зброї, одягу і прикрас — це традиція в декоративно-прикладному мистецтві слов’ян, яка через тисячоліття трансформувалася в покриття золотом корабельного декору. «Мої ж різьблені панно — це світоглядно більш автентичний варіант втілення цих сюжетів, так як саме дерево, його колір і текстура беруть участь в сюжетах і композиціях», — говорить Козак. — «У цьому принципова відмінність між моїм підходом до виконання робіт і французьким. В народній міфології дерева та інші рослини — живі і навіть розмовляють, а інші сили природи розуміють їхню мову. В цьому сенсі я повернувся до першоджерела». В’ячеслав Козак вважає, що у давньогрецькій міфології, в зв’язку з французькою галерою, випадково відкрите праукраЇнське коріння… [ >>>
] В світлі слов’янських першоджерел,на французьких оберегах стає очевидною постать саме Дажбога -бога і Світла і Сонця одночасно. Ось кого, в ідеалі, приховано на різьблених панно «.
Звернемо увагу на те, що на пано сама Архітектура знаходиться вище всіх інших богинь-муз. Це символічно. „Правильні“ числа, розміри і пропорції лежать в основі всіх мистецтв. Більш того, вище рівня голови Архітектури знаходиться тільки голова Аполлона, якщо не вважати крилатих німф. Звідси можна зробити висновок: Архітектура за своїм статусом займає друге місце після Короля-Сонця і є інструментом втілення його задумів по будівництву та вдосконаленню світу, який його оточує.
Як в „Осені“ і»Весні" передано зміст сюжету?
"Ілюстрацією в цьому питанні у нас буде різьблене панно «Осінь», його центральна частина. Це чотири жіночих персонажа — німфи праворуч від Аполлона. На грудях у кожній з них, по центру, я ставлю крапки і з’єдную їх між собою, в тому числі і ті, які розташовані навпроти один одного. Виходить «ромб родючості» чотирьох німф. У слов’ян в міфології ромб — це символ родючості. Ця геометрична фігура широко використовувалася в українській орнаментиці — у вишивці на рушниках і одязі, в кераміці, в народній різьбі по дереву і т.д. Подружнє ложе в давні часи накривалося покривалом, на якому вишивався орнамент у вигляді ромбів. Герб дочки Ярослава Мудрого Анни, яка була дружиною одного з королів Франції, являв собою ромб з короною вгорі. По вертикалі він був розділений на дві частини. Зліва розташовувалися королівські лілії, а праворуч ворота у вигляді арки. Що до королівської лілії, то це давньослов’янський символ проростаючуї на весні борульки, який використовувався і в українській орнаментиці. Арка — це древній знак захисту.
PS/Идея Вячеслава Козака понятна — он нашёл связь между западноевропейским, в частности французским резным изобразительным искусством и древнеславянской,а не древне греческой культурой, как это считалось ранее.
Также стоит добавить, что Вячеслав Валерьянович уведомил Морской Музей в Париже о своём открытии, заслужив одобрительную похвалу его руководства.
Доля Луганська бути Святоградом: луганчанин зробив сенсаційне відкриття / 12:22 24.01.13
Два унікальних різьблених панно — «Весна» і «Осінь» — копії королівської галери Людовика XIV. Вони пов’язані зі старослов’янською міфологією: послання, що були в них закладені вдалося розшифрувати майстру в Україні.[ >>>
] В’ячеслав Валеріанович Козак не тільки може створювати вишукані твори, але й не менш талановито їх описувати: автор твору знає всі тонкощі і особливості виконаної роботи. Своїм талантом художника він заслужив право називатися Майстром. У своїй сенсаційній книзі «Українські боги французької галери. Франція ~ Україна — 2070» (Луганськ, 2012) В’ячеслав Козак вирішив дати відповіді на питання: Хто навколо нас? З ким ми, і хто з нами? Де взагалі наше місце в цивілізації? Хто з нас «ми», а хто не «ми»? Чого ми хочемо і якими ми хочемо бути? Яким буде наше завтра? «Дві закінчені великі роботи, різьблені панно» Весна «і» Осінь «стали новою сходинкою в моїй творчості, якісно більш високою», — говорить В’ячеслав Козак. — "Весна і осінь — це два прикордонних стану природи. Два різьблених панно-оригіналу були частиною кормового декору королівської галери Людовика ХIV «Ля Реаль де Франс» («La Reale de France»), спущеною на воду в 1694 році. Галера була флагманським кораблем французького Галерного флоту з 1694 по 1720 рік. Панно «Весна» і «Осінь» — це дві самостійні роботи з завершеною сюжетною лінією. «Ідея зробити ці роботи виникла давно», — говорить Козак. — «Вона росла, визрівала, трансформувалася й набула форми проекту не відразу, а поступово. Однією зі складових цієї ідеї була думка про те, що наша цивілізація йде по шляху розвитку техніки, технології, комп’ютеризації, а не розвитку тіла і духу людини, як це було у стародавніх народів. Від цього „розвитку“ ми всі страждаємо. І з кожним роком все більше і більше. На мій погляд, цей шлях тупіковий. Два різьблених панно — це моя спроба на моєму рівні трохи змістити акценти з технократичного на духовно-естетичне сприйняття світу. Сприйняття більш натуральне, збалансоване, якщо хочете, еротичне, в класичному розумінні цього слова „. “Дані роботи — це не комерційний, а іміджевий проект. Причому, проект український», — продовжує Козак. — «Проводилися консультації, підбирався матеріал і інструмент, розроблялася технологія та послідовність виконання етапів робіт. А найголовніше — вибирався масштаб роботи. Було важливо в якому „життєвому“ просторі будуть знаходитися ці два різьблених панно». Експериментальним шляхом В’ячеслав Валеріанович прийшов до висновку, що на стіні розміром близько 4,5 х 2,5 м найбільш візуально прийнятним буде панно розміром 1500 х 350 мм (1,5 х 0,35 м). Плюс розміри рами або вітража.
послесловие / 12:20 24.01.13
Как это началось В течение пяти лет — с 2000 по 2005 годы — Вячеслав Козак настойчиво занимался поиском информации по французской теме в судомоделировании и художественной обработке дерева. «Первыми были впечатления от созерцания произведений мастеров из прошлого в Национальном Морском Музее в Париже», — говорит Козак. — «Это часть истории и культуры человечества, отражённая в творчестве художников и скульпторов, судомоделистов и резчиков по дереву, инженеров, гравёров, ювелиров, оружейников и механиков — мастеровых самых разных профессий. Музейные экспонаты вовсе не безмолвные. На самом деле они говорят. Надо только уметь слушать и ещё важнее — понимать их». В течение месяца, с середины мая до середины июня 2005 года, Вячеслав Козак проходил стажировку в качестве реставратора-исследователя в реставрационном ателье Национального Морского Музея в Париже под руководством Жана-Мишеля Летену и его коллег — Бернарда Бушерона и Дени Шампо. Общался он также с начальником службы хранения Маржолен Муро, главным смотрителем Элен Тромпарен, руководителем библиотеки музея Жаном-Филиппом Лами и другими сотрудниками. Куратором стажировки был Ален Нидерлиндер — помощник главного хранителя. «Отдельно хочу сказать большое спасибо гражданину Франции Толя Понедельнику и его коллегам из Ассоциации друзей Морского музея ( L’Association des Amis du Musee de la Marine ) за помощь и протекцию в контактах с французскими коллегами — судомоделистами и сотрудниками музея в сфере профессионального общения», — подчеркнул Козак. [ >>>
]
|